З першого вересня у зошитах не буде полів, зате з’являться два нових предмети, які нікому викладати. І це ще не все.

Як би хто не ставився до свята Знань, а Перше вересня – це мабуть той день, який поруч із Новим роком та весіллям залишає в серці згадку на все життя. Інша справа – яка ця згадка. Тож, поки ми діти, Перше вересня для нас – це день кінця канікул і початку отієї нелюбимої школи. Поки ми навчаємося в університеті, то свято це згадуємо з ностальгією, мовляв, не мали проблем, були зеленими, з квітами та дзвіночком. І вже зовсім по-іншому дивишся на це свято, коли перший раз в перший клас ведеш вже своє чадо. От тоді починаєш розуміти справжні «проблеми» свята. Я не буду говорити про матеріальну сторону медалі, адже вона велика та блискуча. Тобто викласти на спорядження першокласника до школи батькам доведеться, щонайменше, півтори тисячі гривень. Але хочу поговорити про навчання. Про те, яким зустрінуть Перше вересня вчителі, і що вони будуть розповідати протягом року дітям.

Почну з того, що у більшості шкіл, принаймні Києва, Перше вересня визнано екскурсійним днем. Вчителі на свій розсуд можуть повести свої класи кудись на екскурсію. Але це не значить, що уроків цього дня не буде. Перший, настановний урок все-таки відбудеться на тему Батьківщини. Тобто вчителеві вже вкотре, знову ж таки на свій розсуд, дають можливість порозмірковувати на тему Батьківщини, рідної землі та інших таких мудрих та потрібних речей. Інша справа, що не всі викладачі ці уроки проводять, особливо у старших класах. Там все обмежується привітанням вчителя, надиктовуванням нового розкладу та… а далі дійте за обставинами.

А що ж далі? А далі почнеться новий навчальний рік і першим, що різатиме вуха в ньому – то це «нові» береги. Скільки себе пам’ятаю, дуже не любила розкреслювати у зошитах поля. Пізніше з’явилися зошити з вже розкресленими полями і жити стало краще, жити стало веселіше. З нового року полів більше не буде…. На зміну їм прийдуть… береги. Саме так вчителі тепер мають називати колишні «поля». Пояснюється це тим, що поля – це не українське слово, та й вживають його у словосполученні «поля капелюха».

Іншим нововведенням стануть критерії оцінювання учнів. Тобто дванадцяти бальну систему ввели порівняно давно, а критерії оцінювання не виробили досі. І якщо на перших роках навчання за цією системою учні-відмінники отримували лише 11 та 12, то вже зараз навіть 10 – замріяна оцінка. Зміни торкнуться й низьких балів. Якщо минулого року викладач мав право поставити учню одиницю лише за те, що він сидить та слухає, то вже сьогодні на цю одиницю йому доведеться щось сказати.

Щодо кількості предметів, то давно говорилося вже про введення в школах християнської етики. Але скептики вважали, що ця ідея помре на стадії обговорення. Аж ні! Вже з цього навчального року у всіх перших класах цей предмет буде введений. Тільки спочатку планувалося, що викладати його будуть люди, які дійсно розбираються в християнських засадах та зможуть дохідливо відповісти на всі запитання першокласників – священики. Але виявилося, що їх на всіх не вистачило, тож у багатьох школах директори терміново відправили свої викладачів початкових класів на освоєння цього нового предмету. Наскільки зможуть вони витримати толерантну нотку та розібратися у нетрях християнських догматів – покаже час.

Ще одне нововведення стосується філософії. Відтепер у старших класах з’явиться такий предмет. Викладати його будуть викладачі права, адже говорять, що право і філософія поєднанні. Так то воно може й так, але філософія – це не право, де на кожне запитання є буква закону. У філософії часом не те що законів – букв немає.

Одним словом, хочу торкнутися уроків української мови у зв’язку з бажанням Кабміну ввести російську, як другу державну. У 1995 році учні вивчали українську мову п’ять годин на тиждень. У 2006-му її вже вивчають лише три години на тиждень. І це при тому, що майже щороку змінюється програма.

А так, як запевняє нас Міністр Ніколаєнко, діти мають бути повністю забезпечені підручниками та всім іншим навчальним приладдям. Я не сумніваюся, що вони будуть забезпечені, адже дітей, порівняно з минулими роками, в школах значно менше. Саме зараз у школі навчаються ті дітки, які народилися в період демографічного спаду. І якщо минулого року в середній київській школі було чотири перших класи, то тепер – від сили набирається два.

Тож, з Першим вересня і, народжуйте дітей, бо скоро будуть і книжки, і предмети. Але їх…