Блок Литвина, якому чимало експертів приписували володіння «золотою акцією» в новому парламенті, проводить консультації з усіма політичними силами, що пройшли до ВР, проте не поспішає давати їм обіцянки коаліційного єднання.

Олегу Зарубінському – членові команди Литвина – не подобається саме слово «приєднуватися». Він виключає можливість того, що його політична сила у новому парламенті буде використана для того, аби закрити діри у завідомо неефективній коаліції, проте впевнений – позиція його фракції у принципових питаннях буде консолідованою, і спрямованою на подолання перманентної політичної кризи у нашій державі.

«Можливо, Блок Литвина не увійде ані до коаліції, ані до опозиції»

Олеже Олександровичу, лідери «помаранчевої коаліції» заявили про те, що не мають нічого проти участі Литвина у її формуванні...

А хто є лідерами «помаранчевої коаліції»? Адже коаліції ще нема, про що ви говорите? Зрозумійте, я оперую не ефемерними заявами, а тими документами, які увійшли в обіг політиків. А на сьогоднішній день жодного документу з цього приводу, наскільки я розумію, немає.

Тоді я переформулюю питання. Лідери політичних сил, що пройшли до Верховної Ради, ведуть попередні переговори і консультації щодо створення у ній демократичної коаліції...

«Демократична коаліція» – це самоназва.

... І заявляють, що не проти, щоб до цього утворення в перспективі приєдналася ваша політична сила. Чи має Блок Литвина такі наміри?

Наміру приєднуватись – не має. Я вже не один раз казав, що приєднатися, долучитися, підлягти і інше – це для нас речі неприйнятні. Ми могли б розглядати пропозиції, в яких мова йшла б про якісь паритетні речі. Якщо ж хтось щось однозначно створив, а потім хоче свої проблеми закрити або компенсувати за рахунок чийогось приєднання – то це їхні проблеми, а не наші.

З іншого боку, вже існує угода про створення коаліції в парламенті між Блоком Юлії Тимошенко і «Нашою Україною», яку вони підписали ще в лютому цього року. Зараз йдеться про те, що на її базі буде створено угоду про коаліцію у новій Раді. Якби ви приєднались до консультацій з цього приводу саме на попередньому етапі, а не тоді, коли коаліція вже буде створена, то ви могли б домогтись повнішого врахування ваших умов...

Консультації проводяться. Ми ведемо переговори з усіма суб’єктами майбутнього парламенту, жодної прірви між нами немає. Володимир Литвин зустрічався з Юлією Тимошенко, з Віктором Ющенком, з представниками «регіонів».

Я просто хотів би внести певне уточнення стосовно нашого розуміння, чим має бути угода про створення коаліції. Для мене така угода – це не розподіл посад, а чіткий план того, що ті чи інші коаліціанти хочуть робити. А зараз, я так розумію, що всі ключові питання і передвиборчі обіцянки потенційні коаліціанти винесли за дужки. Це стосується і призову, точніше, функціонування Української армії після 1 січня 2008 року, і повернення за два роки 140 мільярдів гривень, і програмової обіцянки «Нашої України» стосовно зміни індексу трудового стажу з 1 до 1.35 і так далі.

Тобто, відверто кажучи, я не знаю, про що йдеться. Словом «угода» можна назвати що завгодно. В розумінні мене як представника Блоку Литвина, і я знаю, що це позиція Володимира Михайловича, угода – це перш за все оприлюднення того, що на себе беруть і що зобов’язуються робити політичні сили відповідно до своїх обіцянок виборцям. Адже виборці голосували не за те, що хтось крісло посяде, а за те, щоб, умовно кажучи, їхня дитина не пішла вже цього разу в армію, щоб повернули за два роки 140 мільярдів гривень – тож вносьте це в угоду! А коли це виноситься за межі угоди, то я не розумію, про що це угода? Про розподіл владних крісел і теплих місць? Це несерйозно. Принаймні, для Блоку Литвина несерйозно.

Але в той же час певна угода між БЮТ та НУ від лютого цього року існує.

Так нема проблем.

У вас до неї якісь зауваження є?

Що значить зауваження? Які у нас можуть бути зауваження до документу, підписаного між двома політичими силами? Це – їхні проблеми. Зрозумійте, ми не можемо приєднуватись до чогось, що вже створено. Ми – суб’єкти парламенту, і ми не будемо приєднуватися. Це дієслово є некоректним, воно не для нас, так само як долучатися, лягати під когось, закривати комусь там, скажімо так, вузьке місце.

Які ключові відмінності у планах післявиборчого розвитку України від Блоку Литвина та інших ключових політичних сил?

Ми не розглядаємо, що в нас є відмінне від інших, у нас є те, що наше. Хай інші розбираються, що їх поєднує, а що роз’єднує. Ми йшли до людей з кількома ключовими речами, і ми їх будемо відстоювати.

Йдеться про встановлення погодинної оплати праці, збільшення частки зарплати в одиниці собівартості продукції, негайну інвентаризацію землі, щоб з’ясувати, кому вона реально належить і на яких юридичних підставах. Крім того, це – питання повернення втрачених заощаджень шляхом фінансових виплат, а також, оскільки держава не може це зробити у повному обсязі, то шляхом безкоштовного надання наділів землі тим людям, які постраждали від держави, шляхом їхньої участі в акціонуванні ліквідних підприємств, шляхом надання медичних чи освітніх послуг в компенсацію тих вкладів, які вони втратили.

Ще один досить серйозний момент, з приводу якого ми вже зараз розробляємо конкретні законопроекти, – це наведення елементарної справедливості по відношенню до людей, яких обікрали ідеологи та організатори ваучерної приватизації. Ніхто, крім нас, взагалі цього не згадує, але це ж була афера століття.

Я правильно розумію, що коли ви висловлюєте ці свої ключові позиції на переговорах, то великі політичні сили не готові підтримати їх у повному обсязі?

Я не знаю, готові чи ні. Мені здається, дуже важко відмовитися від реалізації разом з нами цих позицій. Усі вони є конкретними, це – не фантасмагорії, не якісь марення, вони є реальні, опрацьовані, ми додаємо до кожної ідеї механізм, готовий законопроект. Якщо вони будуть відмовлятись, то ми апелюватимемо до людей. Зараз нам це, відверто кажучи, робити буде легше, і ми показуватимемо, за що народні депутати не хочуть голосувати.

Проте зараз, на цих попередніх консультаціях, ви ставите ці питання?

Литвин весь час каже: от, у нас є позиція, наші програмові засади, ми з ними йшли до людей. На відміну від інших сил, ми за межами своєї офіційної програми, заяв і обіцянок не давали за два-три дні до виборів, щоб мобілізувати електорат. Але коли на консультаціях ми ставимо ці питання, когось це, можливо, дратує – у нас питають: ну от шо ти хочеш, що тобі треба?

Мене, власне, якраз і цікавить реакція ваших партнерів по попередніх консультаціях на ваші цілком конкретні пропозиції.

Для них, я так розумію і це моя особиста точка зору, головне – це посади. От подивіться, чому присвячені брифінги, чому присвячені заяви: 30 на 30 на 10, 50 на 50. Те Міністерство туди, а те – сюди і так далі. А що ви будете робити в соціальній сфері, економічній – є узгоджена позиція? Чому ви викидаєте за дужки все те, за що люди проголосували за вас? Так не можна, обіцянки треба виконувати.

Чи можливий такий варіант, що Блок Литвина у новому парламенті не входитиме ані до опозиції, ані до коаліції?

Цілком можливий. Це – один з варіантів, і, відверто кажучи, я думаю, що станом на сьогоднішній день він – не найгірший з можливих. Навіть під час виборчої кампанії було видно, що ми відрізняємось від інших учасників виборів. Це було видно за методологією нашої кампанії, за її сучасністю, цивілізованістю кампанії – це всі можуть підтвердити.

«Сектантства з ієрархіями і пірамідами у нашій фракції не буде»

Але в такому разі що ви будете говорити виборцеві на наступних виборах? Виборець скаже: у вас була можливість увійти в коаліцію, вам робились отакі пропозиції, обіцянки, які ви нам давали, ви могли реалізувати тільки у владі...

У мене є дуже проста відповідь на ваше запитання. Ті люди, які за нас проголосували, чомусь не проголосували за БЮТ чи за Регіони, правда? Ці чотири відсотки – це наші виборці, відповідно, їх влаштовувала наша позиція.

Вони проголосували саме так навіть в умовах шаленої інформаційної війни проти нас, коли центральні канали публічно закликали: тільки не голосуйте за Блок Литвина, в умовах зомбування населення. Навіть в цих умовах вони проголосували за нас, значить у них є мозок, у них є розум, і вони голосували розумом. Це по-перше.

По-друге, і це дуже важливий момент. Я думаю, на ті речі, які ми пропонуватимемо в парламенті, не погоджуватись буде неможливо. Питання соціально-економічної проблематики, які ми ставитимемо, у нас дуже конкретні – там нема нічого про космос, якусь геополітику чи щось в цьому роді. Тож якщо до нас не приєднаються, – це стане демонстрацією, заради чого працюють інші члени парламенту.

На позаминулому тижні ряд ЗМІ оприлюднили список посад, за які Блок Литвина начебто згоден увійти до коаліції будь-якого формату. Там згадувались крісла керівників Держмитслужби, Податкової, а також мера Києва. Як би ви оцінили цей «витік» і кому вигідно розповсюджувати про вас подібну інформацію?

Тому, очевидно, хто думає тільки про крісла. Це, безумовно, була інформаційна атака, і я дуже задоволений, що вона ні на кого не вплинула. Зрозуміло, що таких питань Литвин взагалі не ставив на жодній зустрічі. Навпаки – це йому пропонували посади. Очевидно, той, хто пропонував посади, побачив, що для Литвина зараз це не є першочерговим, і вирішив таким чином показати, що Литвин бореться тільки за посади. Але зараз ми бачимо, що цей задум лопнув, неначе мильна бульбашка.

Проте я, як людина, яка трохи розуміється на піар-технологіях, медіа-просторі, бачив, як синхронно в ключові ЗМІ потрапила ця інформація, без підпису, без посилання на джерело інформації. Тобто її джерелом став певний штаб, я не буду казати, який, але, очевидно, той, який нам пропонував посади.

Якби ви особисто могли вибирати з тих сил, які прошли до парламенту, партнерів по коаліції, суб’єктом створення якої міг би стати Блок Литвина, кого б ви вибрали?

Складне питання і, зрозумійте мене правильно, я зараз не можу оприлюднювати свою позицію, тому що позиція нашого блоку буде консолідованою. Я є членом команди і, врешті-решт, моя позиція буде збігатися з позицією команди, бо це питання є стратегічним.

Очевидно, серед членів команди можуть бути певні нюанси у сприйнятті тих чи інших законодавчих ініціатив, але якщо мова йде стратегічні питання, то ми не мінятимемо приняте нами рішення на жодні блага і так далі. Для нас зараз важлива наша принципова позиція, яка зрозуміла більш-менш серйозній частині виборців, майже мільйону громадян України. Тому, зрозумійте мене правильно, я зараз на цю тему не можу висловлюватись, бо моя позиція корелюватиметься з консолідованою позицією усієї фракції, а нас двадцять чоловік.

У той же час чимало ЗМІ висловлюють сумнів у тому, що фракція Литвина буде консолідованою і говорять про те, що за квотою Трудової партії до прохідної частини списку вашого блоку пройшла певна кількість людей, яких пов’язують з Василем Хмельницьким. Чи можливий в принципі демарш цієї частини фракції і несприйняття нею загальних рішень блоку?

По-перше, я не знаю, ЗМІ можуть кого завгодно з ким завгодно пов’язувати, але давайте відверто скажемо, що наш блок – це є блок двох політичних сил. І хто пройшов за квотою Трудової партії – це питання до її голови Михайла Сироти. Я думаю, що некоректно з нашого боку було б ставити питання у розрізі, мовляв, того включати до списку, а того – ні. До речі, щодо жодного з членів нашої майбутньої фракції я не бачу жодного компромату. Це – нормальні люди, представники середнього бізнесу, зовсім не олігархи. Не знаю, чому до нас прискіпуються. Зробили б краще аналіз БЮТу, в «регіонах», в «Нашій Україні» – хто там мільярдери і хто на яких природних монополіях сидить.

Але до вас у мене претензій немає, я відповім на ваше питання. У нас немає жодних сумнівів у тому, що позиція нашої фракції буде консолідованою, але не тоталітарною. Сектантства з ієрархіями і пірамідами у нашій фракції не буде. Володимир Литвин має дуже високий авторитет серед усіх 20 членів фракції. Знаючи нашого лідера вже досить тривалий термін, я можу сказати, що в нього навіть крихтинки тоталітарного менталітету немає. Він радиться з людьми, він слухає їх, намагається впливати на них, а не наказувати. Люди, які з ним працювали, це можуть підтвердити. Тому я не розглядаю озвучене вами питання як проблему.

Разом з тим, наприклад, пані Бєлоусова, яка потрапила до вашого списку за квотою Сироти, на минулих виборах була в списку блоку «Не Так!», який використовував яро антинатівську риторику. Вас всі знають як переконаного євроатлантиста. Чи будуть такі ідеологічні розбіжності в перспективі впливати на роботу вашої фракції?

Я вам хочу відверто сказати, що позиція стосовно міжнародних проблем у Блоку Литвина теж є консолідованою. Мені подобається це слово, бо воно виключає нав’язування комусь власної позиції. Наша позиція є виваженою.

А що стосується пані Бєлоусової, то я не знаю, в якому блоці вона була. Зате пам’ятаю, що, приміром, Богдан Губський подавав до КСУ подання стосовно конституційності третього терміну Кучми, з яким нібито бореться Тимошенко... Але не про це мова.

Я не пам’ятаю жодної публічно висловленої пані Бєлоусовою позиції щодо НАТО. Мені здається, вона спеціаліст у зовсім іншій сфері, вона – економіст, а не міжнародник. Суперечливих позицій з того чи іншого приводу я набагато більше чув у інших політичних силах.

Технічно «демократична» коаліція може бути створеною. Проте погодьтеся, маючи в активі 228 голосів, вона буде нестабільною.

Вона не може бути ані стабільною, ані ефективною. Бо, я думаю, що в цих обставинах всі дуже обережно ставитимуться до того, щоб 100 чи 150 депутатів не голосували за 228. Я вважаю, що одним із перших законопроектів у новому скликанні повинен стати проект, де було б технологічно визначено гарантії реалізації 84-ї статті Конституції України щодо особистого голосування народного депутата. Не через те, що ми хочемо якимось чином комусь дошкулити – зовсім ні. Просто в п’ятому скликанні ВР багато говорили про дотримання чистоти юридичних процедур, проте всі їх порушували. Я перший готовий подати такий законопроект, бо вважаю, що раз мене люди обрали до Верховної Ради – то це має бути моя не просто основна, а єдина робота. Якщо хтось вважає, що це хобі або «криша» – хай ходять до парламенту.

В таких обставинах налагодити продуктивну діяльність коаліції буде ще важче. Ви припускаєте, що якщо організувати її ефективну роботу не вдасться, то можливі ще одні дострокові вибори до ВР?

Зараз все можливо, і нічого виключати не можна.

Чи не є ще одні дострокові вибори вигідними для Блоку Литвина? Адже виборці можуть розчаруватися у великих силах, яких звинуватять у новій кризі, і проголосувати за вашу політичну силу.

Якщо ви подивитесь на склад наших депутатів, то не знайдете там жодного авантюриста. Тобто спеціально підбурювати і стимулювати погіршення життя людей у нас ніхто не буде, бо не для цього ми йшли до парламенту. Навпаки ми будемо внесемо конструктивний базис в роботу парламенту, і, я думаю, нам це вдасться.

З іншого боку, я теж розумію, що при дострокових виборах ми б серйозно покращили свій результат. Проте не можемо ж ми думати тільки про свої рейтинги – до чого це приведе країну? Не може бути в державі перманентна політична криза. Ми прийшли в парламент, і ми про це говоримо відверто, для того, щоб мінімізувати ці політичні кризи, зняти цю напругу, і робитимемо все, щоб реалізувати те, з чим йшли до людей.

Низка експертів, оцінюючи слогани, стилістику вашої виборчої кампанії, говорили, що Блок Литвина переплутав парламентську кампанію з президентською. Крім того, один з відомих українських політиків сказав, що Литвину зараз не варто йти ані в коаліцію, ані в опозицію, бо там вже є готові кандидати в Президенти. Тож справді, чи не почав у 2007 році Володимир Михайлович свою президентську кампанію?

Насамперед, я знаю, що політик, якого ви цитували, – це Леонід Кравчук. Я з повагою ставлюсь до Леоніда Макаровича, але не дуже розумію, чому він дає поради політичній силі, до якої не належить. Я вважаю, що йому краще поради давати СДПУ(о) – все-таки він – член цієї партії. Це було б коректніше.

Але, повертаючись до вашого питання, безумовно, ми не робили президентську кампанію. Так, наша кампанія була дійсно певною мірою персоніфікована хоча б тому, що ми йшли у Верховну Раду саме як Блок Литвина, як іменний блок. Хоча казати, що це була індивідуальна, персональна кампанія – не зовсім правильно. Треба просто промоніторити, як працювали всі люди у прохідній частині нашого блоку. Вони працювали не в Києві, а в областях, які репрезентували.

Тобто я сказав би, що у нас була комбінована виборча кампанія. Не хочу хвалитися, бо я безумовно заангажована людина, але, в принципі, вона була достатньо системна і сучасна у порівнянні з іншими силами, які використовували бруд і будували свої кампанії не на своїх звітах за зроблене, а на нових обіцянках. Наша кампанія була по-європейськи цивілізованою і, мені здається, навіть наші недоброзичливці вимушені це визнати.

І, все ж таки, Володимир Литвин збирається йти в Президенти?

Якщо чинний Президент на сьогоднішній день не заявляє про свої наміри з цього приводу, то про що може говорити народний депутат України Володимир Литвин? Я вважаю, що це не на часі. Я думаю, що якихось форс-мажорів не буде, до кампанії залишається ще два з половиною роки, а що буде далі – час покаже.