АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю    

НОВИНИ
РЕПОРТАЖІ ТА СТАТТІ
РОЗСЛІДУВАННЯ
ОПИТУВАННЯ
КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР
АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю
БЕЗ КУПЮР
У СВІТІ
ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО
ДОКУМЕНТИ ТА АНАЛIТИКА
АРХIВ
2005 » 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
2006 » 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
2007 » 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Пользовательского поиска
Рейтинг@Mail.ru
»  Вам нужно посмотреть: дневник mybig.ru включает много информации о мужских размерах.
»  хостел спб,
Олександр Голуб: «Не треба боятись націоналізації»
И-РЕПОРТЕР      13 вересня, 18:49

«Чорноморський флот РФ є фактором стабільності в регіоні, завдяки ньому Крим залишається українським». Про те, що хоче купити собі Президент за 350 млн. грн., чому в шахтах вже немає щурів, люди яких спеціальностей отримують нетрудові доходи спеціально для І-Репортера розповів один з ідеологів Комуністичної партії України, головний редактор газети «Комуніст» - Олександр Голуб.

КПУ – одна з небагатьох справді ідеологічних політичних партій в нашій країні. Комуністи входять до складу урядової коаліції і мають високі шанси знову отримати можливість реалізації програмних обіцянок в рамках нової коаліції. Але для пересічних громадян розуміння лівої ідеї часто зводиться до примітивного «отнять и поделить». Спілкуючись з Олександром Володимировичем, І-Репортер свідомо відмовився від питань про стан передвиборчої кампанії КПУ, їх взаємовідносини з іншими учасниками виборчих перегонів або можливі варіантии коаліційних комбінацій. Інтерв’ю присвячено принципам, на яких стоять українські послідовники ідей Маркса і Леніна і способам їх реалізації, а починається з найголовнішого: бути чи не бути Україні при комуністах.

КПУ виступає за поглиблення інтеграційних процесів в СНД аж до відновлення СРСР. Тобто Ви прагнете добровільно здати незалежність України?

В жодній з наших програм не зазначено, що ми виступаємо за відновлення СРСР. Не зазначено не тому, що ми негативно ставимося до СРСР, а тому ,що ми реалістична, сучасна ліва партія. Ми розуміємо, що відбулись невідворотні геополітичні процеси.

В зовнішній політиці КПУ виступає за створення ЄЕП. І тут ми виходимо з інтересів України, перш за все - економічних інтересів. Так історично склалось, що ми маємо спільну культуру, економіку, інтереси, технології саме з країнами СНД і, перш за все, з РФ, Казахстаном і Білоруссю. Не використати це для підняття економічного рівня України - нерозумно.

Натомість в Європейському Союзі спостерігається криза, йому складно «перетравити» нових членів. А прийняти таку велику державу як Україна ближчими роками взагалі неможливо. Але коли в рамках ЄЕП ми зуміємо підняти рівень наших економік, то зможемо впливати і на наші стосунки з Європейським Союзом, оскільки станемо для них більш привабливою країною.

Петро Симоненко пропонує до 2017 року сформувати на основі українських і російських військово-морських сил спільний Чорноморський військовий флот. Кого повинен слухатись такий флот – українського чи російського Президента?

Це залежатиме від того, яким чином будуть підписані домовленості. Так або інакше, пропозиція Петра Миколайовича має сенс. За радянських часів Чорноморський флот приблизно в п’ять разів переважав флот такого стратегічного гравця як Туреччина. На сьогоднішній день, наскільки мені відомо, співвідношення російського і українського флоту по відношенню до турецького складає 1:16.

Власного Чорноморського флоту ми фактично не маємо і ближчим часом не збудуємо. І саме Чорноморський флот РФ є фактором стабільності в регіоні, завдяки йому Крим залишається українським. А щоб не було закидів,- мовляв, на території України знаходиться флот іноземної держави,- ми пропонуємо створити флот подвійного підпорядкування.

Але ж дамбу на косу Тузлу будували росіяни, а не турки.

Коса Тузла – це піар. Я в цьому переконаний. Це проект пана Кучми задля підняття рейтингу, демонстрації того, що він і його оточення стоять на варті інтересів України. А Росія йому в цьому підігравала. Ця тема була актуальною, тому що наближались вибори.

«Ми пропонуємо тимчасово повернути смертну кару»…

Комуністи обіцяють заблокувати можливості отримання нетрудових доходів. Розтлумачте люди яких професій отримують нетрудові доходи?

В даному випадку мова йде про корупціонерів. Треба звести до мінімуму такі ситуації, коли людина не працює, але заробляє великі гроші за рахунок спекулятивних, корупційних схем. За цих умов необхідна політична воля керівництва держави. Не можна це полишати лише на правоохоронні органи.

Наша програма відрізняється від інших тим, що в ній державі відводиться важлива роль в тих або інших процесах, що відбуваються – держава повинна стати активним гравцем, а не спостерігачем. Якщо говоримо про економіку, то держава повинна стати ефективним менеджером, в соціальній сфері активна роль держави полягає в забезпеченні певних соціальних гарантій - мінімуму, нижче якого нікому не дозволено спускатися, в боротьбі з корупцією – обмежити доступ чиновників до державного майна, бюджету, державних монополій.

Тобто слова про нетрудові доходи не стосуються ранть`є (люди, які живуть на % )

Ні. Упаси господи!

Влада комуністичного Китаю в боротьбі з корупціонерами використовує смертну кару. Комуністи України підтримують такі методи?

Ми пропонуємо тимчасово повернути смертну кару і застосовувати у відношенні до резонансних вбивць. Корупціонерів же треба притягувати до довічного ув`язнення.

Програмні положення вашої партії передбачають повернення державної монополії на банківську сферу, лікеро-горілчане та тютюнове виробництво. Що зробите з приватними підприємствами цієї галузі? Націоналізуєте?

По-перше, не треба боятись націоналізації. Націоналізація не означає, що прийде комісар «в кожанке с маузером» і забере підприємство.

По-друге, названі вами сфери, в першу чергу тютюнове і лікеро-горілчане виробництво, є надприбутковими, вони потенційно можуть приносити додаткові надходження в державний бюджет. А звідси і розширення можливостей держави виконувати соціальні гарантії. Ми свідомо виступаємо за те, щоб держава контролювала ці процеси і була монополістом в цих сферах.

Як же Ви пропонуєте стати монополістом в цій сфері? Все-таки націоналізація?

Варіанти є різні. Говорячи про приватизовані підприємства взагалі, держава могла б або викупити ці підприємства, або стати співвласником, викупивши більше 50 % акцій. Але це не стосується тих підприємств, які були елементарно вкрадені у держави. До речі, в часи кризи і Великобританія, і Франція, і США в часи Рузвельта проходили цей шлях. Тож, ефективність таких дій підтверджено світовим досвідом.

Іншим варіантом може бути встановлення додаткових податків для підприємств надприбуткових галузей. Скажімо, якщо той чи інший інвестор «з нуля» побудував завод з виробництва горілки, то зрозуміло, що держава не має права його забрати. В такому випадку доцільно встановити додатковий податок.

А що стосується банківської сфери, то тут мова більше йшла про монополізацію зовнішньо-банківської діяльності. Треба припинити відтік незаконно заробленого капіталу на Захід.

«Гарант Конституції вимагає купити йому новий літак за 350 млн. грн.»

Згідно результатів ряду соцопитувань, українці хочуть напряму обирати керівника держави, а не за «посередництва» Верховної Ради. Чому КПУ не прислухалась до думки громадян і пропонує скасувати посаду Президента?

Мова йде про скорочення повноважень Президента. Якщо у нього не буде відповідних повноважень, то людям буде все одно, як він буде обиратись.

Саме тому в питанні і використаний термін «керівник держави», а не «Президент». Адже, якщо скасувати посаду Президента, то керівником держави стане прем’єр-міністр, якого люди не обирають прямим голосуванням.

Якщо ми живемо в ринкових умовах, то повинні розуміти, що структури, які працюють неефективно, повинні відійти. Робити ставку на неефективні структури - для будь-якого суспільства це абсурд. За 16 років незалежності президентська гілка влади показала свою неефективність. Президентську посаду обіймали різні за характером мислення і способом керування люди, але результат один і той самий. Більше того, цей інститут ставав причиною різних криз і джерелом корупції. Згадайте Лазаренка, Тимошенко, Бакая, Івченка.

Нам також варто враховувати особливості нашої держави. Українське суспільство не має об’єднаної думки щодо вектору розвитку, культурних, економічних, регіональних питань і т.д. Будь-яка людина, що стає Президентом, незалежно від того, з Заходу вона чи зі Сходу, починає ламати Україну через коліно. Така людина виконує обіцянки тільки своєму електорату, або працює лише на свій регіон. Виходом зі складної ситуації може слугувати колегіальний орган – Верховна Рада. В ньому можна буде знайти консенсус щодо цих ідей.

В принципі, президентську гілку влади можна було б і залишити, але ми не настільки багата країна. Зверніть увагу, що повноваження Президента скорочуються, а витрати на його утримання - збільшуються.

Стрімко зростають також і витрати на утримання народних депутатів.

Ну давайте порівняємо: 450 депутатів обходяться державі приблизно в 400 млн. грн. А один Президент обходиться в 860 млн. грн. В Адміністрації Кучми працювало двісті людей. Сьогодні більше шестисот працює в Секретаріаті Президента. Вже більше тисячі працює в РНБО. Президент звинувачує Верховну раду в тому, що вона дорого обходиться. Чомусь ніхто не каже, що гарант Конституції вимагає купити йому новий літак за 350 млн. грн.

Але ці 860 млн. грн. включають і кошти на утримання ДУСі (Державне Управління Справами), яка володіє багатьма підприємствами, нерухомістю та іншими активами.

Реально ніхто не може перевірити ДУСю. Навіть важко сказати, що їй належить, які в неї прибутки. Комуністична партія України виступає за ліквідацію цієї структури. Наприклад, санаторії, які їй належать, треба використовувати для оздоровлення дітей.

«Не даремно третім номером в нашому списку йде жінка-фермер»

Ваша політична сила переконує, що земля не може бути предметом купівлі-продажу. Земля і зараз не товар, але на Київщині вже майже вся продана…

В діючій Конституції записано, що земля - це загальнонародна власність. Коли ми виступаємо проти купівлі-продажу землі, ми маємо на увазі землі сільськогосподарського призначення. Всі чудово розуміють, що, якщо почнеться вільний продаж-купівля земель, то ті фермери, що реально на ній працюють, не зможуть стати власниками землі. Враховуючи стан українського села, не важко здогадатись, що власниками українських земель стануть іноземці. Селяни перетворяться на наймитів.

До того ж, дозволяти купівлю-продаж землі, коли немає реєстру і не знаємо реальної ціни цієї землі, - не можна.

Як же дізнатись реальну ціну землі, якщо відсутній ринок?

Перед тим як пропонувати на ринку товар, він повинен мати ціну. Зараз земля скуповується незаконно і за безцінь. Важливо також визначити ті землі, які не можуть продаватись за жодних умов: землі під родовищами, територію навколо річок, озер, ліси, заповідний фонд і т.д. Так, справді нині маємо випадки, зокрема і на Київщині, коли селяни вже не мають доступу до берегу річки, бо то приватна власність.

Отже, землю не можна продавати, бо фермери бідні. Коли ж вони піднімуться з колін, якщо не можуть взяти кредити під заставу своєї ж землі?

Ви вірно ставите питання. Не даремно третім номером в нашому списку йде жінка-фермер. Вона веде господарство в Криму і не на словах знає проблеми сільського господарства.

Варто зазначити, що дрібні фермери не прогодують Україну. Для розвитку в Україні сучасного сільського господарства необхідна наявність потужних великих господарств. США і інші країни пішли шляхом утворення потужних сільськогосподарських об`єднань, які мають можливість закуповувати техніку, добрива, проводити інтервенції як на зовнішньому так і на внутрішньому ринку. Комуністична партія має план розвитку вітчизняного сільського господарства, який включає тезу про можливість отримання пільгових державних кредитів – це відповідь на ваше питання. Планом також передбачено проведення державних закупівель – не менше 50% продукції за реальною ціною, відновлення вітчизняного сільськогосподарського машинобудування.

Як розуміти обіцянки комуністів перейти на нормований розподіл харчування для трудящих?

Звідки Ви взяли цю інформацію?(здивовано)

В одному з останніх номерів авторитетного друкованого видання.

Наскільки я знаю, такого положення в передвиборчій програмі КПУ немає. Втім, я нормально ставлюсь до такого підходу. Держава повинна забезпечити необхідний рівень харчування для найменш захищених прошарків населення. Це також може стосуватись тих людей, які працюють на небезпечному виробництві, або вимагає значних фізичних витрат. Сьогодні дуже часто шахтарі йдуть на зміну без «тормозків». Кажуть, що в шахтах вже й щурів немає.

Повинні існувати розрахунки необхідної кількості продуктів харчування для пенсіонерів, інвалідів, багатодітних сімей. А держава повинна гарантувати дотримання цих стандартів. Можна доплачувати, або, якщо це державне підприємство, продавати продукти за ціною нижче ринкової. Прийнятну форму можна знайти.


Михайло АВРАМЕНКО, І-РЕПОРТЕР