3 та 4 травня Президент, замість звільнених Сюзани Станік та Валерія Пшеничного, призначив суддями Конституційного Суду Степана Гавриша та Василя Костицького. У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей» звернувся до політичних експертів з питанням: «Чи працездатний КС після ротації складу суддів, здійсненої Президентом?»

Юрій ЯКИМЕНКО (директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):

„Виходячи з того, що в Конституційному Суді все ще залишається необхідна кількість суддів для того, щоб могло бути проведене засідання, він є дієздатним. Власне є навіть необхідна кількість для прийняття рішення. Але зрозуміло, що ротації суддів Конституційного Суду, які проведені Президентом, впливають на саму атмосферу навколо діяльності Конституційного Суду і на кожного окремого суддю. Конституційний Суд може працювати, але умови для його діяльності ускладнені ”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„З формальної точки зору Конституційний Суд працездатний і без звільнених Станік, Пшеничного та, ще не прийнявших присягу, Гавриша та Костицького. Інша справа, що судова система в Україні наскрізь прогнила. Суди всіх інстанцій залежать від адміністративного чи фінансового чинників. Конституційний Суд в цьому плані ні чим не кращий за районний. Судді робитимуть ставку на переможця. Питання в тому кого вони вважатимуть переможцем: Януковича чи Ющенка.

Що стосується політиків, то варто зазначити, що жодна зі сторін не дбає про реальне очищення судової системи, а поки що займається формуванням суддів «під себе» ”.

Володимир МАЛИНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):

„Я считаю, что Конституционный Суд сегодня действует в составе 18 человек, поэтому назначение Гавриша и Костицкого абсолютно неуместно. Да, Президент имеет право, в соответствии со статьей 106 и 126 Конституции, назначать и увольнять 6 судей Конституционного Суда. Все это правильно. Но делать это надо в соответствии с законодательством и соответствующей процедуре. Даже при Сталине, в самые страшные времена обвинения в том или ином преступлении нужно было подтверждать. Пускай формально, но подтверждать. Никто не подтвердил факт нарушения судьями Пшеничным и Станик присяги судьи Конституционного Суда. На самом деле в соответствии с регламентом Конституционного Суда вопрос этот должен решаться именно судьями Конституционного Суда. Причем подтвердить факт нарушения должны 12 из 18 судей, чего, естественно, не было. Статья 23 закона о Конституционном Суде утверждает, что прекращение полномочий судьи Конституционного Суда в связи с нарушением присяги принимается Верховной Радой Украины. И лишь после этого Президент может увольнять судью. Эта процедура не была реализована, и поэтому Конституционный Суд сегодня работает в полном составе.

Кроме всего прочего, Гавриш и Костицкий являются всего лишь кандидатами на пост судьи Конституционного Суда от Президента. Потом они должны принести присягу Верховой Раде. Не понятно также, какой Верховной Раде они должны присягать: V созыва или VI. В любом случае в ближайшее время Гавриш и Костицкий не будут судьями Конституционного Суда. А решение по указу №2 принимать надо, потому что в противном случае никто не поймет, в каком правовом поле мы находимся”.

Віктор НЕБОЖЕНКО (експерт Центру розширення можливостей):

„Конституционный Суд 6 месяцев не работал в «мирное» время. Как же он может работать в условиях острейшего политического конфликта?! Им нужно было показать свою принципиальность, дееспособность и квалификацию в то время когда все было относительно спокойно. Грубо говоря, нужно было потренироваться на простых вопросах, показать свою принципиальность. Конституционный Суд этого не делал. Он включился в борьбу, когда уже конфликт между Президентом и коалицией достиг своего апогея.

Конституционный Суд уже не может быть дееспособным, пользоваться престижем. Даже если он станет на сторону Президента, то все равно не будет фактором поддержки Ющенк. И наоборот, если он станет на сторону Мороза, то не станет фактором поддержки Мороза. Нужно на какое-то время забыть о существовании этого суда и искать другие выходы. Но, конечно же, не стоит, как россияне, полностью отказываться от института Конституционного судопроизводства. Все-таки это эффективная вещь, и не мы ее придумали. Его просто нужно было правильно использовать. Конституционный Суд с Гавришем или без Гавриша, с Костицким или без Костицкого, уже не будет авторитетным. Дело не в персоналиях, а в институции, которая на время потеряла свою дееспособность и престижность в обществе. Но, повторяю, что это только временно. Когда политический кризис закончиться, одним из первых условий восстановления политического мира в стране станет восстановление равноудаленности суда от всех политических сил”.

Максим СТРІХА (керівник наукових програм Інституту відкритої політики):

„Формально – так, оскільки зараз лишаються чинними 16 суддів Конституційного Суду, що дає змогу досягати кворуму, приймати рішення. Фактично, в умовах сьогоднішнього тиску на це питання відповісти складніше. Зараз Конституційний Суд матиме спокусу ухвалювати якомога оптичніші рішення, які б нікого не зачіпали, а, відтак, нічого і не вирішували б ”.

Андрій ЄРМОЛАЄВ (президент Центру соціальних досліджень «Софія»):

„Він був працездатним і після звільнення двох суддів 1 травня, оскільки був кворум. Питання в іншому: останні призначення Президента не означають, що ці судді вже можуть починати працювати. Існує законодавча вимога складання присяги. Самі по собі звільнення двох попередніх суддів мають яскраво виражений політичний підтекст. Мова йшла про суддів, критична позиція яких по відношенню до указу Президента була відома. Рішення, які прийняв Президент, хоча і походять із його повноважень мають сумнівну мотивацію, оскільки пов’язані з присягою суддів. Президент не може звільняти суддів з такою мотивацією.

Питання присяги стає не тільки правовою проблемою, а і етико-політичною. Зараз для всієї юридичної спільноти постає проблема тлумачення того, хто дотримується присяги, а хто не дотримується і хто може оцінювати її порушення. Таким же чином ми можемо розглядати присягу самого Президента. Створено новий прецедент, якому немає аналогів. Думаю, що своє слово має сказати вся юридична спільнота.

Якщо ж говорити про дієздатність Конституційного Суду, то я думаю, що він може працювати і працює зараз. Два нових судді можуть залучитися за двох обставин: підведення риски під звільнення попередніх суддів в правовому і політико-етичному плані і реалізація всіх передбачених процедур для того, щоб вони вступили в свої повноваження”.