Вікна – очі будинку, міста та країни. Якщо притримуватись цієї логіки, то надписи на стінах цих будинків – це вже не очі, а своєрідні думки, які показують чим живе будинок, місто і вся країна.

Цими днями в кінотеатрах країни демонструється фільм про чергову історію кохання. Але є в цьому фільмі цікавий момент. І Він і Вона смертельно хворі, і жити їм залишається кілька місяців. Для того, щоб якомога яскравіше прожити цей час, головні герої починають здійснювати вчинки, про які давно мріяли, але не наважувались втілити в життя. Так, одного прекрасного вечора закохані, озброївшись пензлями і фарбою, підіймаються на водонапірну башту і починають розписувати і розмальовувати її на свій розсуд. Як виявилось, це була їхня таємна мрія. Важко сказати, скільки киян мріють про подібне, але різноманітні написи на стінах будинків зустрічаються доволі часто.

Жоден пристрій в світі не може «залізти» вам в голову і прочитати, що саме у вас на думці. Хіба що ви самі не захочете цим поділитись. Взяти в руки «щось, що пише» (крейду, маркер, балончик з фарбою тощо) і зробити надписи «там де буде добре видно» (стіна, огорожа, стовб тощо) – один з найпопулярніших способів поділитись зі світом своїми переживаннями, поглядами, ідеями, проблемами і водночас одвічна турбота для двірників.

Але про що пишуть наші люди? На одній з дискусій з приводу порнографії в літературі довелось почути, що в країнах з розвиненою демократією і високим рівнем життя стіни будинків і огорожі обписують якраз «порнографією, а не політикою». Це достатньо суперечливе твердження. І з приводу якоїсь прямої залежності можуть виникнути сумніви.

На жаль, у автора статті не було можливості прогулятись спальним районом якогось західноєвропейського міста з метою підтвердження чи спростування вищенаведеного твердження. Однак є можливість їздити громадським транспортом на роботу і, хочеться того чи ні, вивчати архітектурні особливості та надписи на будинках столиці нашої прекрасної Батьківщини.Побачити, вірніше прочитати, можна про все: про серйозне і не дуже, про любов і про заклики на допомогу, про національне і інтернаціональне, про УПА, москалів, НАТО, ЄС, агентів ЦРУ, про Юлю, Київраду, злочинну владу, політв’язнів, Динамо, Бога, Бандюковича і ЦРУщенка і т.д.

На фото, яке розміщене нижче, бачимо розплавлену в результаті пожежі табличку з назвою вулиці. Ця табличка прирівнюється до напису «WHITE POWER», а саме фото присвячується двічі спаленому базару на Шулявці та ідеям расової нетерпимості, які останніми роками стають все поширенішими.

Звичайно, скептики можуть заперечити, що, мовляв, деякі надписи пишуться не киянами, а для киян. Дійсно можна уявити людину, яка за певну винагороду погодиться наносити на стіни певні гасла. Але автор статті переконаний, що це теж думки міста, хоч і нав`язані.