Ще вчора можна було приїздити і селитися у вільні намети. Сьогодні приймають лише зі своїми. Втім, навіть якщо ти приїхав «не організовано» - можеш спокійненько поселитися і жити. Тебе забезпечать символікою та їжею.

Ще вчора в деяких букмекерських конторах ставки на те чи розпустить Президент парламент сягали 1:8, тобто на одного оптиміста припадало вісім реалістів, які не вважали, що Президент все-таки відважиться на цей крок. Сьогодні поодинокі оптимісти ще й отримали свої гроші, бо офіційно Указ Президента Ющенка про розпуск Верховної Ради був опублікований.

З цього моменту до Києва ударними темпами почали з’їжджатися песимісти, чи можливо й оптимісти, які вірять, що приїхавши до Києва і витоптавши травичку під Верховною Радою, змусять Президента відмінити свій указ. Ну щож, вірити їм ніхто не забороняє.

Тим часом Юлія Тимошенко вчора оголосила про початок передвиборчої кампанії, Юрій Луценко – про встановлення на Майдані Домоклового меча для коаліціянтів – Майданівської сцени, а депутати, члени коаліції, до другої ночі приймали рішення про поновлення на посаді «Підрахуя» Ківалова.

На ранок більшість та Уряд зібралися у Верховній Раді, а у Маріїнському парку побільшало наметів. Їх там тепер понад 80 і ця кількість не остаточна. Потяги з людьми їхали всю ніч, аби сьогодні організовано сидіти на травичці парку, стояти біля Кабміну та Парламенту. Безліч прапорів, стрічок та накидок із символікою Партії регіонів. Не так багато – соціалістичної партії і зовсім мало – комуністичної. Хоча на Маріїнському можна ставити хрест, ця акція все ж цивілізованіша, ніж минулорічна.

Без роботи майже ніхто не сидить, а якщо і сидить – то така у нього робота. Одні – з прапорами вздовж вулиці Грушевського, інші – біля своїх наметів, деякі – на Майдані. Постійно йде «зміна караула» - це коли з Майдану переходять до Парламенту і навпаки. Сміття… є, але не багато. Можливо, що це – лише другий день пікету, а можливо, що організатори знову ж таки, врахували помилки минулого літа. Так само, як і нема агресії. Так, горілку п’ють, так багато молоді і «бритоголових», так кричать «Юльку геть!», але нікого не б’ють, на агресію не йдуть. Поки що…

Частина мітингувальників (приблизно шість-сім тисяч) сьогодні ж поїдуть додому із чесно заробленими грішми, аби вже завтра їм на заміну приїхала нова партія прихильників парламентської більшості. Проте тисячі дві-три таки залишаться в наметах, щоб стерегти спокій Парламенту та навіть вночі нагадувати Президенту про свої наміри. Всі намети розділені на певні табори, залежно від області та регіону. У кожного – свій комендант, який знає хто, коли і куди заїхав, коли виїхав, що отримав. Ще вчора можна було приїздити і селитися у вільні намети. Сьогодні приймають лише зі своїми. Втім, навіть якщо ти приїхав «не організовано» - можеш спокійненько посилитися і жити. Тебе забезпечать символікою та їжею.

Щодо харчування, то дай Боже всім так їсти в піст. Зокрема сьогодні на сніданок була гречана каша, салат, котлета, булочка та кефір. Вчора вечеряли сардельками, макаронами та пили чай. Годують тричі на день. Воду видають – за бажанням. Якщо ж ви вже живете і харчуєтеся – маєте дотримуватися певного режиму. Сьогодні підйом був о сьомій, завтра – залежно від обставин. Вже на вечір чекають польові кухні, аби мітингувальники не псували собі шлунки лише холодною їжею, а могли поласувати борщем та супами.

На Майдані незалежності сцени, про яку обіцяв Луценко – немає. Натомість по обидва його боки також «працюють» прихильники коаліції. Щоправда у Маріїнському – регіони, а на Майдані – райони… Києва. Від кожного – десь по сто - п’ятдесят чоловік. Тут і вікова категорія інша. Переважно – бабусі, які активно включаються у розмову та з усією силою ненавидять Тимошенко. Записати у районну «команду підтримки» не так вже й просто. Сьогодні мене, наприклад, до мого району не приписали, бо необхідна кількість людей вже є. Можливо – завтра, якщо будуть місця!, але враховуючи те, що я не член партії – навряд. Так що простому не політично приналежному мітингувати можна десь збоку.

Прихильників опозиції у центрі не видно, окрім що Секретаріату Президента, де зранку стоїть десяток пористів та самооборонців. Це навіть не пікет, як пояснив учасник, а так – підтримка рішення Президента і засіб перестороги – можливі провокації.

Загалом же «при роботі» всі. І прихильники коаліції, які заробляють собі тоді, коли не видають зарплати, і прихильники опозиції, які готуються до виборів, і парламент, який не дивлячись ні на що – працює та ухвалює. Не працює лише економіка, яка не знає чого чекати від перевиборів, але хіба це суттєво?