Отож, тема дострокових виборів може нарешті перейти в правову площину. Звісно, навіть якщо Верховна Рада прийме відповідний закон звичайною більшістю, усе залежатиме від Президента. Чи підпише Ющенко закон? Чи, може, його підтримають БЮТ і НУ, і підпис Президента буде не потрібний?

Поки Віктор Федорович читав зі шпаргалки з розставленими в словах наголосами, з буквами розміром на півсторінки (проте, незважаючи на ясні очі та велику усмішку, не привіз звідти нічого конструктивного), Партія регіонів планувала включити до розгляду у Верховній Раді законопроект про дострокові вибори Президента та парламенту, а Віктор Андрійович повторно вносив свої кандидатури на пост голів МЗС та СБУ, Юлія Володимирівна їздила скаржитись Вашингтону на біло-блакитну загрозу суверенітету України.

Поміркуємо над тим, кому потрібні вибори, а кому – ні. Почнемо з Партії регіонів.

Регіонали, власне, нічого не втратять у разі дострокових виборів. Навпаки. Незважаючи на певне падіння рейтингу, все одно ця сила здобуде перемогу на виборах. Єдиний конкурент – БЮТ, але він не зможе набрати достатню кількість голосів на Півдні та на Сході, тож ПР і КПУ удвох можуть набрати приблизно стільки ж голосів, як і БЮТ з дрібними помаранчевими партіями.

Стосовно президентських виборів - тут ситуація складніша. Якщо знову будуть висунуті Ющенко і Янукович, то більше шансів, безперечно, в останнього. Якщо ж буде висунуто замість Ющенка Тимошенко, то шанси зрівняються. Власне тут багато залежить від позиції Віктора Андрійовича.

Не секрет, що прем’єром Тимошенко нинішній Президент не хотів бачити. І переговори з БЮТ затягувалися саме через цей фактор. Скоріше за все, причиною нестворення широкої коаліції була позиція покійного Євгена Кушнарьова. Представляючи здебільшого ідеологічне крило партії, Кушнарьов був проти ключових програмних тез двох політичних сил, і саме ті «незначні розбіжності» стали причиною створення Антикризової коаліції.

Кушнарьова вже немає, а розрекламована стаття Раїси Богатирьової в останньому січневому номері «Дзеркала тижня» свідчить про близькість її позицій з президентськими і помаранчевими силами. Тому існує-таки незначна можливість, що на дострокових президентських виборах НУ підтримає не кандидатуру від БЮТ або ж зробить все можливе, щоб їх підтримка вилилася у програш опозиційній кандидатці.

Партія регіонів комфортно почуває себе сьогодні, і заважає їй лише право вето Президента, яке після тимчасового, можна сказати, ситуативного об’єднання БЮТ і НУ, долати стане практично неможливо. Без відповідних домовленостей, звісно.

Чи є потреба в дострокових виборах для помаранчевих сил? В принципі, аргументів «за» більше. По-перше, зараз вони знову об’єдналися, створивши щось типу «Сили народу» перед попередніми президентськими виборами. По-друге, нинішня ситуація з певним падінням рейтингу регіоналів, безперечно, на руку помаранчевим силам, проте в цілому випередити партію Януковича навряд чи вдасться. От якби динаміка продовжилася ще на кілька місяців, тоді БЮТ і НУ мали б шанси, а так розрив між ними скоротиться, але ключового впливу на розподіл сил у парламенті не буде.

Так що плюс – це об’єднання падіння довіри до уряду, мінус – падіння недостатнє. Відносно дострокових президентських виборів, то ставлення до них у БЮТу і НУ схоже, як ПР, описано вище.

Чи є аргументи у Президента «за» і «проти» дострокових виборів? Якщо розглядати Віктора Ющенка як гаранта Конституції, лідера нації, а не партії НСНУ, то тут слід чітко усвідомлювати, що подвійні дострокові вибори – це дестабілізація ситуації в державі на кілька місяців. Якщо ж говорити про ставлення до даного законопроекту Ющенка, лідера партії, то дострокові вибори можуть призвести до повного контролю над владними інститутами з боку Партії регіонів, адже його шанси залишитися Президентом, відверто кажучи, примарні.

Тож навряд чи Віктору Андрійовичу вигідні дострокові вибори. Навіть Юлії Тимошенко вони невигідні, адже значних дивідендів вони не принесуть. Куди більш реальним є дочекатися рішень Конституційного Суду і вже потім діяти відповідно до обставин. Щоправда, є один аргумент, який може схилити БЮТ до підтримки законопроекту про дострокові вибори.

Цей аргумент – підвищення прохідного бар’єру. Якщо він опиниться на рівні 4-5%, то шанси на проходження у ВР КПУ і СПУ стають досить примарними. Хіба що раптом до комуністів приєднається ПСПУ Наталії Вітренко. Якщо ж піднімуть бар’єр, то тоді боротьба вестиметься між двома силами і їх лідерами. І чия карта буде козирнішою (Януковича чи Тимошенко) спрогнозувати важко.

На даний момент, після підписання угоди між НУ і БЮТ, Юлія Тимошенко стала лідером опозиції і тим самим реальною противагою прем’єр-міністру. Її роль сьогодні – максимально послабити його позиції шляхом інформаційної війни. Заяви ж про дострокові вибори, це, скоріше, емоції, бажання зайвий раз попіаритися і викликати певний резонанс, можливо, навіть налякати антикризовиків, головним чином, комуністів і соціалістів.

Проте ПР вирішила замість поширення спекуляцій підготувати і розглянути відповідний законопроект. Той же факт, що він співпав із заявами Януковича про можливість наступних виборів Президента в парламенті і повторним поданням кандидатур Короля і Огризка – не випадковість. Продовжується закулісна боротьба політичних еліт у вигляді війн і провокацій.

Але все ж ризикнемо спрогнозувати, що дострокових виборів не буде. А от чиясь із згаданих президентських кандидатур може пройти. Це – Віктор Король. А от замість Огризка може бути поданий Олександр Чалий, який набере необхідні голоси. Володимир Огризко ж залишиться заступником міністра закордонних справ, і, власне, від цього Ющенко навряд чи програє.

А от хто в даній ситуації програє, так це БЮТ. Підписуючи угоду з Тимошенко, не виключено, що керівництво НСНУ прагнуло «приручити» лідера однойменного блоку. Чи вдасться це зробити, покаже час. У тому числі й розгляд згаданих питань.