Вона знає, як і за що зачіпляють жінок, знає, яким чином жінкам потрапити до Парламенту. Про це, а ще про те, що підтримав Катеринчук та хто має бути Віце-Прем’єром лише для І-Репортера розповіла голова підкомітету Верховної Ради з питання гендерної політики, член фракції БЮТ Олена Бондаренко.

Або всі мають об’єднатися з БЮТом, або навряд інша сила набере потрібну кількість голосів

Якщо нові вибори, як про це заявляє Юлія Тимошенко, відбудуться навесні, то у списках БЮТ вже будуть кандидати від ПРП?

Однозначно! Підписані всі документи для приходу ПРП в БЮТ.

Але є й інші партії, які не потрапили до Парламенту і хотіли б ввійти до БЮТу.

Так, і наші делегати ведуть перемовини з ними, але поки що про це не буду говорити.

Коли Ви напередодні виборів йшли з «Нашої України», однією з причин була, за вашими словами, корупція у партії…

Я з перших днів говорила, що партія не може будуватися згори-вниз. Існують певні правила гри. Ми спостерігали те, що коли відбувся установчий з’їзд «Нашої України», ті люди, які працювали на Ющенка, раптом виявили біля себе тих, які працювали проти нього, а то й займали у владі певні посади. Зараз мені важко сказати, чим це було викликано. Можливо, та сама ідея об’єднання, яка виплеснулася у вигляді призначення Януковича Прем’єром теж тоді у чиїхось головах блукала. Звідси наслідки, що майже у кожній обласній організації актуальними є кадрові питання. Тому я категорично виступила проти такого інтриганства. Я це заявила Роману Безсмертному, говорила йому про це багато разів. Обговорювала це питання і з Миколою Катеринчуком, з боку якого я одразу знайшла розуміння.

Коли це було?

У 2005 році. Я була головою Київської обласної організації Партії Народний Союз «Наша Україна».

Друга помилка «Нашої України» – це те, що багатьом політичним силам, які входили до блоку, пропонувалося саморозпуститися і влитися в індивідуальному порядку до лав Народного Союзу. Під цей трамвай потрапила й ПРП. Саме через ці закулісні домовленості багато людей пішло з НУ, багато повернулося до ПРП, частина, на превеликий жаль, загубилася по дорозі, а частина – пішла до БЮТу.

Ви кажете про корупцію в НУ, а хіба в БЮТівських списках не було проданих місць? Про це багато вже говорилося, це є актуальним і зараз.

Я не можу сказати, що є корупція. Є певні помилки при формуванні списків. Ми були дуже здивовані тим, що перед голосуванням ми всі чітко говорили, що фракція не буде голосувати за відставку Луценка, і раптом наших 14 колег проголосували «за». Але факт залишається фактом.

Тобто розмови про корупцію велися з Катеринчуком ще у 2005 році…?

Розмови не по корупцію, а про інтриги.

Але чому ж тоді, коли, як Ви кажете, Катеринчук поставився до Ваших слів із розумінням, він за весь цей час нічого не зробив? Він же був головою виконкому, а значить, міг впливати на всі структурні організації партії.

Я б не хотіла коментувати справи в іншій партії.

Політика – це не клуб джентльменів

Чи відчували Ви на собі колись прояви гендерної нерівності?

Політика, як і бізнес, – це не клуб джентльменів, де дамі ввічливо відчиняють двері та пропускають вперед. Не пропускають… І дуже часто жінці доводиться вступати в конкурентні змагання за тими правилами, які чоловіки не застосовують по відношенню один до одного. Це і певний вплив на емоційну сферу жінки. Ну от, наприклад, не так давно один депутат з трибуни Верховної Ради дозолив собі хамство на адресу депутата-жінки. Мене здивував не так сам цей факт, адже якщо нема культури, то що ж зробиш, а те, що представники опонуючої політичної сили зустріли це таким схвальним реготом та вереском. І жінки також сміялися. Жінку завжди можна зачепити за те, за що не можна зачепити чоловіка. Таких натяків не витримав би жоден чоловік.

Яких?

Ну, щось на кшталт, що такий-то політик не проводив всю ніч у кабінеті з такою-то жінкою, обговорюючи робочі питання.

Мені так само двері не відчиняли. Я мала великі труднощі. Жінкам важко, тому їх не так багато на керівних посадах. Мені доводилося з 7 до 24 бути на роботі, бо це був єдиний спосіб довести, що я – конкурентноспроможна. Здебільшого конкуренція була в межах правил.

Працювати зранку й до ночі – єдиний шлях жінці довести свою профпридатність, чи є й інші? Чоловікам у цьому випадку легше?

І для жінок, і для чоловіків є різні шляхи. Для мене це був єдиний шлях. Для мене є приклад Юлії Тимошенко – людини, яка зробила себе сама. Але та постійна стіна чоловіків – свідчення того, що такі випадки - швидше винятки, ніж правило.

Просте запитання: навіщо ви виборюєте права жінок?

Права жінок виборювати не потрібно. Вони гарантовані Конституцією. Ідеться про рівні можливості чоловіків та жінок. Цього року Парламентські слухання з питань гендерної нерівності відбулися з рекордною кількістю бажаючих взяти у них участь – більше тисячі. Це означає, що це питання турбує жінок. В Україні 1 січня буде рік, як введений в дію Закон України про забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок. З іншого боку, якщо ми без кінця говоримо, що ми страшенно вмираємо – так хочемо бути в Євросоюзі, то ми повинні враховувати і те, що одним із провідних питань у Європі – є рівні можливості чоловіків та жінок. Це означає, що якщо ми маємо Прем’єра чоловіка, то Віце-прем’єром має бути людина іншої статі. Окрім того, потрібна більша кількість жінок у Верховній Раді. Це тому, що лише двома відсотками великого бізнесу керують жінки. А у нас, як відомо, бізнес від політики не відокремлений. На сьогодні в багатьох випадках у політиці жінка має функцію обслуговуючого персоналу.

На жаль, сьогодні не так багато людей, які борються за права жінок. Ми з Миколою Томенком запропонували зміни до виборчого законодавства. В Закон про вибори народних депутатів України та органів місцевого самоврядування треба внести обов’язкову присутність представників обох статей у кожній п’ятірці, починаючи з першої. Тобто не йдеться, що це – для жінок чи для чоловіків. Для цього треба виховувати і чоловіків, і жінок-політиків. А тимчасова така міра, як введення цієї квоти, сприймається у нас неоднозначно.

Якщо в кожній п’ятірці будуть присутні жінки – чи не призведе це до того, що багато буде випадкових людей?

Ви хочете сказати, що їх мало зараз у списках? Хіба мало зараз людей, які виконують функцію натискання кнопок. Мені хтось казав, що за таких умов будуть запроваджувати схему: кума, сестра, дружина, бо то надійно. А хіба зараз між чоловіками такого нема? Просто тоді у жінок, які можуть пробитися своєю працею, з’явиться більше можливостей.

А є ще проблема насильства над жінками. Одна моя колега-депутат сказала, що то – надумана проблема.

Хто?

Я не буду називати прізвища. Але побутове насильство – це величезна проблема для всіх країн Європи. Переважна більшість насильства в сім’ї чиниться проти жінки та дітей. Це робить чоловік. Дуже часто в незабезпечених сім’ях чоловік – єдиний годувальник. Коли його штрафують – позбавляють грошей на годування. Тому жінки часто мовчать.

А жінка скута економічними потребами, моральними традиціями. Та навіть якби вони не остерігалися б скаржитися, то після написання такої скарги та накладання санкцій на агресора – куди вона має подітися? Втікати з дитиною на вулицю?

Те, що чоловіки не поспішають допомагати жінкам – півбіди. На тих самих парламентських слуханнях було мало і жінок-депутатів, які мали б цим цікавитися. Якщо й вони не звертають на це уваги, то про яке прийняття законопроекту може йти мова?

У цьому питанні немає нічиєї вигоди та лобіювання. Це закон, який є тестом для українського парламенту.

Якщо учень не проходить тест, то його якимось чином карають. А що буде, якщо парламент не пройде цей, як ви говорите, тест. Навряд чи щось зміниться…

Сьогодні парламент не проходить цілу низку тестів. Не пройде – будемо подавати в іншому варіанті.

Від Катеринчука я не чула сигналів владі

Ви вже готуєтеся до наступних виборів? Як?

Ті політичні події, які відбуваються, можуть спонукати Президента до розпуску парламенту. Хоча я переконана, що якби це було зроблено значно раніше – можна було б уникнути багатьох негативних наслідків. Готується подання до Конституційного суду стосовно конституційності змін до Конституції України – політичної реформи. Якщо зважити на те, що до складу Конституційного Суду входять відповідальні законослухняні люди, то ми отримаємо ту відповідь, яка відповідає вимогам Конституції.

Тобто людей на Майдан виводити не будуть?

Про це зараз не треба говорити.

Але на нових виборах знову все стане на круги своя, коли кожен працює проти кожного і в такому розкладі Регіони знову будуть на коні. Можливо, треба повернутися до теми об’єднання?

Абсолютно слушно! З одного боку, я не думаю, що Партія регіонів набере стільки, скільки на цих виборах. Другий момент – двох опозицій не буває. Якщо буде спроба створити ще одну опозицію – це намагання взагалі поламати ряди опозиції. Крок ПРП викликаний саме такими міркуваннями, і якщо до цього приєднаються й інші політичні сили, в тому числі й НУ, – це буде лише позитив.

Тобто Ви не виключаєте приєднання НУ до БЮТ?

Я не виключаю такої можливості з нашого боку – двері наші завжди відчинені.

Але розмови ходять і про створення третьої сили, до якої б увійшли «вільні» представники з різних політичних сил. Там могли би бути і Катеринчук, і Луценко…

Я розумію цих хлопців – їм треба реалізуватися, аби не бути придатком до когось. Але з іншого боку, під гаслом єдності відбувалися розколи політичних сил. Тут настільки мало часу, що навіть дуже харизматичні особи навряд чи зможуть розкрутити свою політичну силу дуже швидко. І якщо вона набере лише 3% - цього буде достатньо. Якщо ж вибори будуть трохи пізніше, то тут треба підґрунтя, на якому розкручуватися. На сьогодні БЮТ є найпотужнішою опозиційною силою. Це означає, що ми або маємо всі об’єднатися з БЮТом навіть під іншою назвою, або навряд та чи інша сила самотужки набере потрібні кількість голосів.

Тобто Ви не розцінюєте третю силу, як конкурента?

Третьої сили між владою та опозицією немає. Ви ж не уявляєте людину, яка стоїть однією ногою в одному човні, іншою – в другому і пливе. Так не буває. Існує або влада, або опозиція. А всі ці фокуси на кшталт «конструктивної опозиції», «позитивної опозиції» та все інше – просто сигнали влади. Від Катеринчука та його колег я не чула сигналів владі. Я знаю, що вони підтримують Президента, але це не означає, що вони готові «не бути» опозицією, або бути «злегка» опозицією.