Існують найрізноманітніші гіпотези про те, звідки виникла традиція святкувати День сміху. Або, як його ще називають, День Дурня. Але багато хто сходиться в одному: коріння цієї традиції глибоко йде в середньовічну європейську карнавально-балаганну культуру, пише Подробиці.

Основними ж версіями виникнення найвеселішого свята є наступні: одні приписують авторство Стародавньому Риму, де у середині лютого, а зовсім не на початку квітня, святкувалося свято Дурних. Апулей вважав, що в стародавньому Римі першоквітневий обман був пов'язаний з святом на честь божества Сміху.

Інші стверджують, що це свято зародилося ще в стародавній Індії, де 31 березня відзначали свято жартів.

Ісландські саги свідчать, що звичай одурювати 1 квітня був введений богами на згадку про Скадєю, дочку Тіасса.

Ще за однією версією звичай жартувати 1 квітня пов'язаний з перенесенням нового року: за указам французького короля, початок роки офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб зжити старі традиції, їх сталі називати "першоквітневими дурнями", стало модним їх розігрувати і висміювати.