Зловживання анаболічними стероїдами впливає на головний мозок підлітків і може привести до підвищеної агресивності, галюцинаціям і параної. До таких висновків прийшли американські вчені на підставі тривалих спостережень за лабораторними хом'ячками, які одержували ін'єкції стероїдів, пишуть Подробности.

У ході дослідження, проведеного співробітниками Північно-Східного Університету Бостона, учені вивчали реакцію молодих хом'яків, які одержували широко використовувані спортсменами стероїди, на появу в їхній клітці незнайомих хом'яків.

Прагнення захистити свою територію від чужинців є природною поведінковою рисою гризунів, зазначають учені. Однак агресивність хом'яків, які одержували ін'єкції стероїдів, перевершувала середній рівень агресивності здорових тварин у 10 і більше раз. Надзвичайно агресивні напади на чужинців продовжувалися протягом двох тижнів після припинення ін'єкцій, що складає приблизно половину періоду дорослішання хом'яків у природних умовах.

У ході анатомічного дослідження стероїди тварин, які одержували, були виявлені характерні зміни переднього гіпоталамуса - відділу головного мозку, відповідального за регуляцію соціальної поведінки й агресивності. На думку вчених, під впливом ін'єкцій у передньому гіпоталамусі хом'яків вироблялася підвищена кількість нейромедіатору вазопресіну. Нормальний рівень вазопресіну відновлювався в організмах тварин через три тижні після припинення ін'єкцій.

За словами координатора дослідницького проекту доктора Ричарда Меллоні, результати, отримані в ході дослідження лабораторних гризунів, можуть бути екстрапольовані і на людей. Оскільки мозок, що розвивається, більш пластичний, уживання стероїдів у найбільш чуттєві періоди розвитку може привести до необоротних змін головного мозку підлітків, зазначив доктор Меллоні.

У той же час професор Джонатан Секл із Едінбургського Університету виразив в інтерв'ю ВВС сумнів у повній застосовності результатів дослідження своїх американських колег до спортсменів, які вживають стероїди. Тривалий вплив ін'єкцій стероїдів на поведінку піддослідних хом'яків може бути зв'язане з меншою швидкістю розкладання цих речовин в організмі тварин, припустив Секл.