Скандал в МВС отримав своє логічне продовження. Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко вилив пресі відро компромату на голову свого язикатого підлеглого, але при цьому запевнив, що нічого кримінального той не зробив.

Під час своєї експрес-прес-конференції, на яку Луценко викраяв трохи часу перед зустріччю з президентом, міністр часто говорив досить плутані й сумнівні речі. Утім, сумнівів не було лише в одному – Фокіну як моральному гальму міністерства більше в органах внутрішніх справ робити нема чого.

Подання на звільнення заступника міністра внутрішніх справ Олександра Фокіна його шеф Луценко і справді направив президентові 17 червня – у зв‘язку з «недостатнім рівнем організаційних здібностей, використанням службового становища для покращення матеріального стану членів своєї сім‘ї та неетичною поведінкою в побуті». Останнє звучить найбільш курйозно, і журналісти з нетерпінням очікували, коли Юрій Віталійович розповість про гріхи свого підлеглого – це що ж треба було зробити, щоб із такої посади за побутову неетичність вигнали? Руки не мити, вчинити на Богомольця, 10 п‘яний дебош чи пустити гази на засіданні колегії МВС?

Неетичність виявилася в нетрадиційній любові Фокіна до власного службового автомобіля, який той використовував не гідно високого морального обов‘язку українського правоохоронця.

– Якщо ми навіть голову обласної ради затримуєм за використання службового авто, то хіба ж маємо ми право робити те саме?

Утім, окрім автофілії, Фокін відзначився і в інших, цікавіших діяннях. Як зазначив Луценко, це «лобіювання інтересів фірм, де він досі є комерційним директором (!!!), чи до яких мають стосунок члени його сім‘ї». Це, взагалі-то вже не лише підстава для звільнення з роботи, а кримінальне діяння, – проте Юрій Віталійович так не вважає.

Що ж стосується суто службових проблем Фокіна, то він, як виявилося, регулярно завалював справи, які йому доручали організовувати. І що Луценко з ним не робив, зустрічаючись та «обговорюючи моральні та професійні вимоги до оновленого Міністерства», цей нероба не реагував, вважаючи, що для його роботи «достатньо знайомств із впливовими політиками».

Виникає логічне питання – а хто ж це підсунув Юрію Віталійовичу такого кадра-монстра, який цілих півроку ганьбив честь мундиру й займався корупцією під носом у міністра (та ще й із його відома, як випливає зі слів Луценка)? Луценко як людина чесна знайшов у собі сили взяти антипорошенківський вогонь на себе та заявити, що сам же цю кандидатуру й запропонував, оскільки знав як людину порядну, а Фокін ще й виступав посередником між ним та деякими міліційними генералами за часів помаранчевої революції.

І ось зібралися вчора міністр із заступником у кабінеті, обговорили все, потисли руки й розійшлися, як мужчини, які не мають одне до одного претензій і ворогами не стануть… Аж тут – ефір Фокіна на «5 каналі» зі зливою звинувачень!

– Я не знаю, чому він так повівся, – знизує плечима Луценко. – Може, схвильований був, може, простимульований… Простимульований певними політичними силами, які мають підстави не любити МВС!

Усе сказане Фокіним про прослуховування Юрій Віталійович вважає «стресом» і інформацією, що не відповідає дійсності. Не було ні стеження, ні прослуховування – хіба що Фокін надто вразливо відчув до себе увагу Департаменту внутрішньої безпеки міністерства. А така увага, за словами Луценка, може торкнутися кожного працівника внутрішніх органів – проти них уже порушено 369 кримінальних справ. Останній пасаж, у якому міністр почав перераховувати, за якими саме кримінальними статтями порушено справи, дуже різко здисонував із його миролюбним настроєм щодо Фокіна:

– Якщо ця людина не здатна відповідати заданим критеріям, то хай, можливо, відшукає себе на інших посадах, в інших органах влади…

Звичайним ментам – кримінальні справи, заступнику міністра – лише звільнення і благословення? На запитання «І-Репортера», чи збирається міністерство домогтися порушення проти Фокіна кримінальних справ (за фактами корупції, які щойно оприлюднив міністр), Луценко відповів досить туманно:

– Це – прерогатива прокуратури. Є дані внутрішнього розслідування, якщо прокуратура ними зацікавиться… – і вбив на місці: – На мою думку, в діях Фокіна немає складу злочину. Адже зловживання службовим становищем і використання службового становища – це юридично різні речі…

Цікаво, якщо голів обласних рад через автомобіль «запрошують» на зустріч до МВС, то чому ж у діях Олександра Фокіна, який неодноразово (!), використовуючи службове становище, лобіював інтереси власної фірми, де, всупереч законодавству, ще й був комерційним директором (!), не вбачається нічого, вартого більше ніж звільнення?